Загуділо, зашуміло,
Землю дощем рясним вмило,
Гримнув перший грізний грім,
Засвітився увесь дім.
Дощ весняний лив без впину,
Вмив берізку, вмив калину,
Все на ранок ожило,
Зливи, мовби не було.
Ліс ожив, там за вікном,
Зиму спав він міцним сном,
По болоті йде лелека,
Прилетів він то, здалека.
Цвірінькочуть горобці,
Позбирались, мовби всі,
Вискочив шпак із шпаківні,
Заспівали хором півні.
Усміхнулось сонце з неба,
Щастя більшого не треба,
Оживає рідний край,
Україна – земний рай.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/653-vesnyanij-doshchik.html
