Я так люблю твоє дихання поряд:
Ніч оксамитом вікна заступила,
У закутах думок тріпочуть крила,
Годинник міря вічність на стіні
Та розганяє мрії в тишині –
Та чую я твоє дихання поряд.
Я ніжно доторкнусь руки твоєї,
Хай мить оця всі думки заворожить,
Щоб тихий сон нічим не потривожить.
Я й серце попрошу тихіше битись,
Годиннику – не мірять гулко вічність,
І тихо знов торкнувсь руки твоєї.
Ти спиш – блаженна ця година:
За день ти натрудилася без міри –
А тихий сон нові дарує сили,
Там в сні дитинство світлеє квітує –
І в тишині я радість твою чую…
Ця ніч – блаженная година.
