В кімнаті тиша не збагнена,
Сльози течуть самі по собі.
За вікном стало вже за темно,
Не вистачає поблизу рідні.
Де сильне й мужнє те плече,
На яке опертись маю змогу.
Сльоза вже по щоці тече.
З радістю прийму я допомогу.
Холодом повіяло за спину,
Хтось зі мною рядом є.
Любов’ю від нього лине,
Так радісно на душі стає.
Вечірнє небо так прекрасне,
Погляд не можу відвести.
Там рідненька зірка ясна,
Битися серце заставляєш ти.
Твоя душа зараз так далеко,
Наглядаєш за мною з висоти.
Мені самому тут не легко,
Як це випробування пройти?
Земля холодна окутала тебе,
Так безжально все це сталось.
Не можу думати про це,
Тільки спогади остались.
Не витримало серце твоє,
Біль нещадну ти відчув.
Болить тепер сердечко моє,
Крики я душі не почув.
Залишилось тільки писати,
Почуття переношу на аркуш
Як тобі там, хочу я знати?
Перепони між нами поруш.
Прийди до мене уві сні,
Поговоримо ми по душам.
Тільки не говори, що ні.
Від тепер вірю я снам.
В думці тільки твій образ,
Збережу його на віки.
Вже плакав безліч раз,
Тут не допоможуть ліки.
Рідні тебе не вистачає,
Тужимо сильно за тобою.
Життя сенс якийсь втрачає,
Я знаю ти поряд, ти зі мною.
