В Яремче приїжджали,
Було це нам з руки,
І щвидко завітали
На борщ і шашлики.
Був вечір, з Буковелю
Привіз автобус нас,
Хтось дивиться у стелю,
А хтось холодний квас
П'є добрими ковтками,
Про щось говорить з нами,
З гуцульськими піснями
Проводимо ми час.
Ми трохи потомились,
Поїли шашлики,
Та швидко ми згодились
На танці залюбки.
Весь вечір ми гуляли,
Лунав веселий сміх,
Штани ледь не спадали
І капці з битих ніг.
А за вікном карпатські скелі
Стоять без нас пусті,
Ще вдень ми були в Буковелі,
Все солодко мені.
В Яремче вечір вже спускався,
Туман котився з гір,
Пейзаж ним повністю вкривався,
Ні місяця, ні зір
Не бачив я в безмежнім небі,
Щось неспокійно так,
Та повернувся я в колибу,
Життя відчути смак.
Пісні гуцульські, ще й народні,
Багато там пісень,
А в серці думка, що сьогодні
В нас був прекрасний день.
В Яремче вулиця центральна
Веде вже всіх в готель,
Десь зрідка чуть гудки вокзальні,
А обриси тих скель
Нас завтра кличуть в путь далекий,
Ти завжди пам'ятай,
Сховає влітку нас від спеки
Лісів карпатських рай.
Наш гід екскурсію планує,
Буде в серцях в нас лад,
Бо зранку всі ми попрямуєм
На Шипіт-водоспад,
Захований в гірському лісі,
Горить знов мозок мій,
Та зараз ніч, вставати в вісім,
Тож поки-що-відбій!
ID:
485338
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 13.03.2014 00:05:15
© дата внесення змiн: 11.01.2019 22:54:51
автор: Дмитро Овсієнко 86
Вкажіть причину вашої скарги
|
