Я покидаю нині Вас,
По собі залишаю спомин.
З земним життям прощатись час,
За Богом писаним законом.
Не плачте друзі і рідня,
Не треба сліз гірких й розпуки,
Бо цього сонячного дня
Нема вже болю ані муки.
Якщо образила я Вас
І біль Вам досі серце крає,
Простіть мені в останній раз
І я, також, усім прощаю.
P.S. 9 березня я поховала свою мамочку,
якої не стало за дві доби...
Ці слова я написала вночі,
сидячи біля її труни, їх на другий день
зачитав священник... Вибачте, що ділюся з
Вами своїм болем, але...
Дуже, дуже зворушливий вірш,
Мою душу стривожив до сліз.
І моя мама теж спочиває,
Соловейко для неї співає.
Тримайтеся! Це велика втрата. Знаю, бо це пережила.І ніхто не може втішити, тільки час.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відчула Ваш біль, хоч слова світлі! Прийміть співчуття!
Вічна память !
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любочко, це швагро мене попросив щоб я для священника написала з ким мама прощається, я написала, а потім, якось сам собою написався вірш...Настільки все блискавично, що ми з сестрою оговтатися не можемо... Наче тільки що тримала її руку, а вже її немає...
Патарочко, Рідненька, тримайтеся........
Рану нитками не зашиєш......
Нехай підтримують, хто поряд....... Збережіть своє серденько для рідних.......
А Боженька обов'язково потурбується про мамочку.......
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Патарочко! Щирі співчуття Це дуже боляче втрачати людину, яка подарувала життя, а особливо напередодні такого свята. Тримайся, люба, матуся і на Небесах охоронятиме тебе і житиме вічно в твоєму серці
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Співчуваю, пані Па, царство їй небесне.
Якими б дорослими ми не були, коли мами нестає, ми залишаємось сиротами, - нехай Господь оселить її там де праведні спочивають.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00