Синьо-жовті люди - такі ж, як і їхні мрії.
В серці надія,чому ж сльози зрошують ці вії?
Синьо-жовті сни щоночі сняться,не зникають.
Ти не стреш ці сни довіку - в них думки палають.
Стерпіти біль й іти далі, на зустріч сонцю й волі.
Натерпілись вони достатньо. Повір,їм уже доволі...
Таких ти більше не знайдеш - найкращі люди цього світу-
Сильніші й міцніші за титанів, красивіші весняного цвіту.
Синьо-жовті душі, такі чисті, як ранкове Боже небо.
Ковток свободи й щастя. Їм не так багато треба.
Поглянь в ці очі, що ти в них побачиш перш за все?
Напевно,любов до землі, яка в цих очах не зникає,живе!
Сьогодні не плаче весна, вона їх зустрічає теплом,
Ніжно й терпляче закриває від холоду й вітру своїм крилом.
Весна ця також синьо-жовта - нова й нескінченна.
Вона така бажана, для них вона вільна, священна.
У мріях давно вже жевріла надія на краще -
Не важливо, що завтра буде набагато важче.
Синьо-жовті люди - люблю вас, які ж ви прекрасні!
Вже скоро чекають нас дні безхмарні та ясні...
