Я бачив смерть,
я відчував той подих,
що холодом
стікає по спині.
Відчув той страх,
який вона приносить
і спокій.
Я відчував це
на собі.
Спочатку лячно,
хочеться втікати.
Куди?? Не знаєш.
Та хоча б кудись.
А потім, знаєш,
якось розумієш,
що всі страхи
розбіглись-розійшлись.
Тоді приходить
мить смирення.
І вже не страшно,
і навіть не болить.
Ти розумієш,
що все в руках Господніх.
І якщо треба,
то Він зоставить жить..
