Гарячим літом та пекучим сонцем
Востаннє витанцьовують полінця –
І дверці мов смарагдове віконце,
Та грубка щось чаклує, наче жриця.
Каструльки – старі бабці у притворі
Бурчать та шепчуть кожна з-під хустини
Про зими та про ноги свої хворі
Та туляться всі спиночка до спини.
Вислухують вогню відправну месу -
А за стіною їм життя немає:
Там лиш дахів морозні білі плеса,
Там з димарів печаль гаїв стікає.
