Печаль гаїв


Гарячим  літом  та  пекучим  сонцем
Востаннє  витанцьовують  полінця  –
І  дверці  мов  смарагдове  віконце,
Та  грубка  щось  чаклує,  наче  жриця.

Каструльки  –  старі  бабці  у  притворі
Бурчать  та  шепчуть  кожна  з-під  хустини
Про  зими  та  про  ноги  свої  хворі
Та  туляться  всі    спиночка  до  спини.

Вислухують  вогню  відправну  месу  -
А  за  стіною  їм  життя  немає:  
Там  лиш  дахів  морозні  білі  плеса,
Там  з  димарів  печаль    гаїв  стікає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482163
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2014
автор: Grigory