Посвист куль відбринів-відлунав,
Вже забуті пляшки та гранати,
Небо чисте, не видно заграв –
Лише біль ще не хоче вщухати..
На майдані не чути гарчання війни,
На каміння влягаються квіти –
Тут боролись за мир України сини,
Тут умерли за мир Її діти.
На пелюстя спадає батьківська сльоза,
Чути мамине тихе ридання –
Ех, якби оту мить повернути назад:
Чи той ранок, чи день, чи смеркання.
Зупинити б ту кулю, що шлях утяла
Тим, що миру бажали країні –
Повернути б до міста їх всіх чи села:
В їхні сім’ї та ранки їх сині…
23.02.2014 року