Не ридайте матері і ви батьки не плачте!
Бо не за сльози ми боролися, за волю!
Ми ваші діти й діти України, тож пробачте,
Що на барикадах загубили свою долю!
Не опускайте руки браття, й сестри не журіться
За нашими убитими тілами!
За наші душі Богу помоліться
Й пам'ятайте, що ми завжди в бою з вами!
Нас було сто, вас залишились тисячі.
Пробачте, що ми їдемо додому нині
"Небесну сотню" мовчки, квіти кладучи,
відправлять в дерев'яній домовині!
Для когось екстремісти, а комусь героями ми стали.
Так буде ж суд - Всевишній нас розсудить!
За що нас били, за що нас повбивали,
Ми закликаємо: нехай ніколи не забудуть!
Слава Україні - Героям Слава!