Плачуть наші матері…
Які похоронили своїх синів.
Оплакують дні і ночі,
Не висихають від сліз їхні очі.
Керівники нашої України,
Не має в їхніх душах Бога…
Звідкіля береться?
Єхидні усмішки: - На їхніх обличчях.
Їх обирали тисячі людей,
І ніхто від них не чекав такої віддачі…
Від Президента і від депутатів,
Що прийдеться барикади будувати.
А свої домівки покидати,
Кращої долі своїм дітям шукати.
Свою кров проливати,
І найдорожче своє життя віддавати.
Просвіти Боже їхні душі і серця…
Щоб не гнівили своїми гріхами,
Небесного Отця…
