…Ви убили не просто людину,
Мрію вбили і радість в очах,
Пісню вбили чиюсь лебедину,
Юність вбили в гарячих серцях.
Вони враз постаріли душею,
Стали мудрими не по роках,
Не за гасла ідуть, за ідею
Краще жити як жилося нам.
Йдуть на смерть , взявши камінь в долоні,
Проти снайперських куль і спеців,
Йдуть на смерть, посміхаючись мамі:
-Не хвилюйся, цілуй там усіх.
І у камеру дивляться прямо:
- Не боюсь, я прийшов сюди сам,
І піду звідси тільки останнім,
Та країну вже їм не віддам.
…Ви убили не просто людину,
Мрію вбили і радість в очах,
Пісню вбили її лебедину,
Юність вбили в гарячих серцях.
Я сказав про себе особисто, не заперечуючи,що це можуть робити інші. Є люди,які роблять це набагато краще мене...Це ніби щось сліпучо-біле, стерильно чисте,котрого боїшся торкнутися, щоб не забруднити.
Neteka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
…Ви убили не просто людину,
Мрію вбили і радість в очах,
Пісню вбили її лебедину,
Юність вбили в гарячих серцях.
Гарні слова. Я не зможу написати про це. Принаймні,тепер.Недавно мене запитали,чому,я не відповів...
Вони померли,а я живий. Важко пояснити ,чому.
Neteka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вони померли, загинули, залишивши по собі вічне запитання:"Що далі?" Мені здається, що ми ще не один рік будемо писати про них, адже вони віддали життя за віру в майбутнє, а про це неможливо не писати.
грустно так на все это смотреть
