Стривоженим птахом із світу ілюзій,
Ледь-ледь не пірнувши в щемливі вогні,
Блукала любов у прихованій тузі
І голос дзвенів, десь тремтів у мені.
Прошу, не втікай у знервовані далі,
Довкола сум’яття, в думках й поготів.
Бурштиновим днем розтеклися печалі,
Забравши все те, що так палко хотів.
Хотів бути поряд, в обіймах тримати,
Словами відкрити для тебе цей світ.
Хотів одягнути в коштовностей шати
Та сліпиш ти їх тільки порухом вій.
Стривоженим птахом у сни невагомі
Влетіло кохання, мов вихор в'юнкий.
Впустивши у серце зчарований промінь,
Ще більше заплутало вкотре думки.
22:09, 12.02.2014 рік.
Зображення: http://natalyagurkina.ucoz.ua/news/38
Неймовірно красива поезія - такі гарні образи,такий виважений підбір слів, такі глибокі роздуми...Високоякісна робота над художнім словом!Браво Вашому таланту!
yusey відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00