Звичайно, куплений із потрухами,
Продався я, й відтоді голошу.
Немов сліпий, чужими ходжу я шляхами,
Мені диктують – кожне слово запишу.
То так, лукавити нема резону.
Крім того, чи не я стогнав про те,
Пускаючи з очей скупу сльозу солону,
Що "чесність" - слово в наші дні, ледь, не пусте.
Продався сам, втім, бачить Бог Всесильний,
Я не за гроші, не чортзна-кому,
Лише нудотному, безжальному сумлінню,
Та непідкупному лиш серцю своєму.