Країна,
Розмінна монета
На політичному полі,
Дрібна карта, хоч козирна,
У великій грі.
Середина,
Міст возз’єднання
Між культурами сходу і заходу,
Між колективним й індивідуальним,
Тому й сама в собі неідентифікована,
І смикають, смикається
У пошуках майбутнього.
Шмат поля, шмат люду
І жменька при-владних,
Що наче за бороду схопили,
Рай, думають, собі створили
Серед земних хоромів,
Хоч самі – карти у руках
Великих тузів,
Самі – розмінні копійки
Крупних купюр
У вселенських махінаціях,
Маніпуляціях
З країнами в центрі
І на марґінесі,
З картами, шахами, фінансами.
Вони, вхопивши топ піраміди
Країни з невизначеною долею,
Не дають їй розвитку.
За свої тридцять срібних,
А чи й золотих,
Готові всіх інших, дрібніших
Гнобити, щоб себе і своїх
Накормити.
І у країні
З невизначеною особистістю,
З роздвоєними бажаннями,
З подвійними планами
Все, на жаль, можливо.
*Фраза взята з книжки Анни-Лєни Лаурен "Невідома ціна свободи. Демократичні революції у Грузії, України та Киргизії". Лише ця фраза)))
