Антрацитова ніч задивилась на нас,
Золотих ліхтарів, очима.
Плив над плесом, туманом приглушений, вальс...
Ти і я... І життя за плечима...
Єдність думки між нами... Рука у руці...
Ми вальсуєм на заздрість ночі.
Линуть тіні густі по сріблястій ріці,
Місяць нам зазирає у очі.
Вже глухіша мелодія між берегів,
Нас сповив легенький серпанок.
Ти, мій погляд, мов відблиск зорі, із під вій,
Не губи, забери у свій ранок.
Хай голублять тебе і кружляють в танку́,
Долі нашої перші такти...
Щоб не сталось, а всякого є на віку...
Ми ж танцюємо вальс, а не танго.
Антрацитова ніч розтеклась поміж зір...
Ліхтарі сполотніли, згасли...
Вальс скінчився... Та в серці не гасне моїм
Зустріч наша, наповнена щастям.
Skaju ,Vam ,pravdu- aj murashky po- tilu...
Taki ryadky na 35 -richchya - tse mayje nerealno v nash chas...Velykogo vam schastya ,rozuminnya i VALSU KOXANNYA na nastupni 35
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зрозуміла, що трохи не зрозуміла. Тоді Вам ці поради не знадобляться. Я думаю, що Вам це все відомо. Я вважаю, що першу і більшу половину свого життя займалася не тим, чим потрібно. Я не досягла, того, про що мріяла з юних років, і дуже жалкую. А зараз я поспішаю, і хочу все реалізувати зараз, що встигну. Тому так і написала.
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш дуже гарний!
Відповім на Ваше питання! 35 - це не мало і не багато. Бо все в цьому світі є відносним. А душа залишається молодою вічно. З роками ти це розумієш. Головне цей прекрасний час, що є у Вас не розтрачати на дрібниці, робити у житті важливі речі, щоб потім не жалкувати. І головне завжди знаходити компроміс.
Вірш дуже гарний!
Ваш вірш чарівний 
приємно 