Після повернення з пустелі,
Ісус пішов в рідні оселі,
Там Його не зрозуміли,
Ще й з кручі скинути хотіли.
Та Він серед юрби пройшов,
І знову на Йордан прийшов,
Його побачив там Йоан
І до народу промовляв:
"Ось Агнець Божий сюди йде,
На себе Він гріхи візьме.
Я бачив Духа над ним-ба,
Що з неба в виді голуба,
Зійшов й перебував над ним,
Над чоловіком цим святим,
Я про Нього повідав,
Для Нього стежки-путь рівняв".
Другого дня знову стояв
З двома учнями Йоан,
Угледівши Ісуса мовив:
"Ось Він-Агнець Божий"!
Почули ці слова учні
І вслід за ним пішли хутчій.
Один із них Андрій-рибак,
Первозванним став відтак.
Другим Йоан Богослов,
За Ісусом слідом йшов,
Потім Андрій привів брата,
Котрого Симон було звати.
Ісус же глянувши на нього,
На кучерявого, міцного,
Петром - Скелею назвав,
Віри міць передбачав.
На другий день призвав Ісус
Филипа із поганських уз,
До Божого святого діла,
Филип привів Нафанаїла.
І з того часу, як сам знав,
Благовістити розпочав:
"Покайтесь, поки в світі видко,
Бо Небесне Царство близько"!
І ходив Ісус по всій
Галилеї, по своїй
Навчаючи людей від Бога,
По їхніх синагогах.
