А світло місяця плямисто сяє,
Лягає на підлогу рами тінями - хрестом,
Століття проминули, але він перстом,
І жертви кров ніхто не розрізняє.
На цьому місці, насупивши брови
Кат височів, творив страшний обряд,
Продажний злодій і тупий солдат
Тут звіриніли. Та ні краплі крові
Не заплямило світлого проміння.
Яким важким повітрям дихають ці стіни!
Ми стоїмо тут – втомлені й блаженні
І місяцю блаженному овації звучать.
Цікаво, ніби як перекликається з подіями в Україні...
Може я щось не так сприйняв, перед "рами тінями" непотрібно вставити: "від"?
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я подуимаю над Вашим зауваженням - цкей рядок важко перекласти. Суть в тому що падає тінь на підлогу, а рама хрестоподібна і тінь у вигляді хреста... Я випадково розгорнув збірник Єтса і побачив цей вірш - відчув, що це просто про нинішні події в Україні - і перклав...