Пробач за те ,що ображаю
Буваю іноді нестриманою я
Такою є природа серця мого,
Справедливістю одержима
Душа моя.
Ти сердишся , в душі я розумію,
І інколи немає виправдань мені
Та знай , не вмію , і не хочу
Я розмовляти мовою німих !
Душа кричить а серце рветься ,
Достатньо , годі , зупинись!
І іноді буває страшно
Що слів гірких не вернеш ні на мить!
Життя коротке ,треба вміти, прощати
Каятись, любити !
Не вірити пустим словам
А слухатись лиш свого серця ,
Бо справжня правда тільки там !
