Іоанові вже тридцять років,
Його святі пророчі кроки,
Сам Господь Бог благословив,
На річку Йордань йти звелів.
Після пророка Малахії
Чотириста років пройшло.
І той,хто був в істинній вірі,
Христитись до Йоана йшов.
Хто каявся в своїх гріхах,
Він тих в річку Йордань пускав,
На тім’я руку накладав
І покаяння вимагав.
І вимагав, щоб покаяння
Було щирим і діяння
Їхні щирими були,
На шлях спасіння привели.
Чуючи такі слова,
Не одна вже голова
Думала над запитанням,
Як заслужити покаяння.
І запитують його:
«Що ж робити маємо?»
Йоан їм відповідає:
«Хто з одежі хоч дві має,
Даром хай одну віддасть
Неімущому і харч
Нехай так само розділить
І нікого не .обідить.»
Йоан до хрищених озвався,
Голосом Господа озвався:
«Хрищу вас водою я,
Та не гідний ремінця
Розвязати на взуті
Тому, хто вже до нас в путі,
Він потужніший за мене,
Йому стелить дорогу треба.
Лопата вже в руці у нього,
І він очистить тік свій та,
Збере пшеницю чисту в клуню,
Полову з двору виміта.
І спалить вогнем не згасимим.
Не лише словами цими
Йоан багато, що навчав,
Благу вість повідомляв.
