|
Ви думали колись над тим, що б зробили, якщо б дізналися, що живете останній день?
Коли тобі кажуть, що ти невиліковно хворий, весь світ падає з-під твоїх ніг. Твій зір на мить втрачає всі кольорові картинки і ти бачиш усе у чорних тонах наче втрачаєш свідомість. Що відбувається з людиною у такий момент? Таке враження, що тебе стукнули чимось важким по голові і ти не можеш прийти до себе. І таки стукнули! Стукнули жахливою інформацією. Ти усвідомлюєш, що втрачаєш життя, яким навіть не починав жити! Смерть не питає у тебе дозволу. Вона приходить і тягне тебе за руку. Опиратися немає сенсу. Від неї не втечеш. Вона не питає тебе, чи встиг ти перепробувати все можливе і неможливе у своєму житті. Не питає скільки тобі років, чи ти додивився улюблений серіал, чи признався у почуттях своїй коханій людині, чи сказав мамі як сильно ти її любиш, чи очистисвся ти від усіх своїх гріхів. Їй це не важливо. Вона виконує свою роботу точно так як і ми у цьому нікчемному, але водночас дорогому нам світі. Звідки я все це знаю? Сни. Коли тобі сниться ця жахлива картина, ти ніяк не можеш зрозуміти, що це не реальність, навіть якщо завжди вмів контролювати свої сни. Для чого даються такі сни? Прокинувшись ти починаєш дякувати Богу за те, що це було просто марення; за те, що ти отримав ще один шанс. Цей шанс дається для того, щоб навчитися цінувати життя. І ви знаєте, це допомагає. Ти вдихаєш повітря і вперше в житті відчуваєш його смак, тобі хочеться негайно побачити усіх дорогих тобі людей, щоб просто почути їхній голос, зробити цей день свого життя незабутнім, бо ти не знаєш, що тебе чекає завтра і чи це \"завтра\" настане взагалі. Ти починаєш дивитися на світ такими очима наче заново народився. Ти бачиш, які насправді мізерні твої буденні проблеми. Це ніщо і це \"ніщо\" можна легко вирішити! Ти починаєш бачити фальш на обличях людей навіть при перегляді кліпу, який бачив уже, напевно, 100 раз. Стає дивно як досі не помічав цієї фальші. З\'являється феноменальна пам\'ять. Цей текст я пишу вдруге, через необачність, і на диво повторила весь його початковий зміст. Жалію тільки про одне, що не цінувала останні 20 років свого життя, що витратила ці роки на безглузді вчинки.
Ви уже продумали свої дії на випадок, якщо б дізналися, що живете востаннє? Не відходьте від відповіді наче це не вас стосується! Це стосується саме вас. Як ви можете бути певні, що смерть омине вас завтра? Не покладайтесь на надію! Живіть тут і зараз. Життя надто коротке, щоб відкладати його на інший день. Живіть і цінуйте кожну прожиту хвилину! Живіть, не існуйте, бо на це у вас зовсім немає часу!
А ви впевнені, що не існуєте?
ID:
470673
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 06.01.2014 16:33:03
© дата внесення змiн: 06.01.2014 16:33:03
автор: Чуточка Божевілля
Вкажіть причину вашої скарги
|
