Ось і я народився, побачив цей світ,
Я багато чого розумію, хоч мало ще літ,
Я бачу лише доброту, турботу і ласку,
Я знаю, що цей світ не схожий на казку.
Бачу милу усмішку в маминих очах,
І щиру любов у її колискових піснях,
В пам»ять вкарбувався аромат її тіла,
І ті слова, що мені в ночі шепотіла.
Мамусю, розкажи мені казку чарівну́,
Про принца й принцесу, або Бабу Ягу,
Про країну заморську, про її чудеса,
Або ж історію про розмовляючого пса.
Мамусю, чого ж ти мене не помічаєш?
І погляд свій крізь мене пропускаєш?
Мамусю, почуй будь ласка, мої слова,
Обернулася, як завжди така ділова.
Мамусю, чому у сльозах твоє обличчя?
І чому здригається твоє передпліччя?
Чому місця не знаходиш у домі цьому?
Чому, моя найрідніша, відчуваєш втому?
Матуся, я стою за твоєю спиною,
Чому твої очі наповненні журбою???
Мамусю, скажи, що трапилося з тобою?
Чому своє обличчя, омиваєш водою?
Мамуся, я найщасливіша дитина у світі,
Перед нами з тобою всі двері відкритті,
В нас ще все попереду, ти лише посміхнися
Так би й все було, якби я народився…
́
ID:
466313
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 16.12.2013 00:11:02
© дата внесення змiн: 16.12.2013 00:12:53
автор: Renka
Вкажіть причину вашої скарги
|
