Світає…
Ще сплю і у сні я - витаю..
З тяжінням землі пориваю
Над обрій до неба злітаю
На тебе у хмарах чекаю…
Чекаю…
Без відліку часу – чекаю…
На землю з небес споглядаю...
Радію, дивуюсь, всміхаюсь…
Милуючись, благословляю…
Вслухаюсь…
Земля диво-пісню співає..
Всю суть мою й серце проймає…
Бентежить, смутить й звеселяє..
На струнах душі виграває …
Лунає..
Мелодія скрізь проникає…
Свідомість теплом присипляє…
Таємне в мені оголяє…
МенЕ від менЕ вивільняє ..
Немає…
СтрахУ більше зовсім немає…
Веселка журбу проганяє…
А сум сивий дим поглинає…
Тепло увесь світ наповняє...
Чекаю…
ДумкИ твОї в хмарах читаю…
Зірки в небесах я вмикаю..
У мареві сонця плескаюсь…
На хвилях любові гойдаюсь…
І мрію…
У мріях з тобою стрічаюсь…
Виблискую, щастям проймаюсь …
В наш сад чарівний опускаюсь..
З тобою у ньому кохаюсь…
Люблюся…
Мов вперше й востаннє кохаюсь..
Жагою вогню упиваюсь…
У кожну клітину вливаюсь…
Ніяк не спинюсь, ненаграюсь..
Втомилась…
Крізь очі твої я пірнаю…
У дУшу святу…й розчиняюсь…
У тЕбе я тісно вплітаюсь …
І разом з тобою стихаю…
Недовго…
Бо знову у вись я здіймаюсь…
На сьомому небі спиняюсь…
Твоїми крильми огортаюсь…
І тихо в тобі засинаю…
Світає…
НовИй день на землю лягає…
Туманом свій шлях простеляє…
Я сплю й нашу мрію плекаю…
Я сплю і на тебе чекаю…