В нічному місті пусто й темно,
Згаса останній блиск авто.
Сова десь гука, та даремно –
її не слухає ніхто.
Лише в єдиному вікні
Млявенький вогник ледь жевріє,
Там тіні ходять по стіні,
І стогін тихий шепотіє.
Сплелись в одне дві плоті білі,
Вогонь розпалює серця,
Червоні губи згарячілі
Зривають посмішку з лиця.
Якась хвилина насолоди,
Стрімкий фанфарний феєрверк,
І сон легкий приніс свободу,
І промінь в темряві померк.
А ранок сонцем зігріває,
Збудив тих двох, але ніхто
Нічого вже не відчуває,
Зник і той потяг, і тепло.
Немов чужі і різні люди,
Розбіглись геть. Прийшов кінець.
До завтра кожен з них забуде
Цей випадкових п’яний секс.
