Хвилями водоростей
Шукати резонанси вигинів
Із дійсністю.
Тихіше... У подихах чується відлуння відчаю. Колами бігають лише ящірки: бояться загубити свій хвіст. Шлях в один бік веде лише до пустоші нагромаджень. Вільна траєкторія губиться в часі й випадково вбиває подорожуючих.
Спіралі - аби пам'ятати незмінний напрямок довкола уявної суті, аби мати змогу заплутати минуле з тим, що невдовзі, нагальне з імовірним, аби потім не розплутати ніколи те, що йшло в один бік, аби бути спаплюженою й погнутою дитячою забавкою - райдужною спіраллю.