Готель, який має багато яскравих зірок -
Усе умістилося в сутінках вечора, наче в кімнатах.
З’являються мріючи, вічно-нестримний зв’язок
І все (відчувається) рідне, у цих неосяжних пенатах.
Готель який має гостинність і щирість життя,
Де схили безкрайні, де гай і ріка, що здається стрімкою.
А поряд сонати, елегії - чисте злиття;
Повітря навколо наповниться свіжістю тминно-терпкою.
Готель який має усе, але кожен лиш гість.
Шукають кордони земні, уже стомлені сірі птахи.
Серед листя, гілок… може сон про буття розповість,
Як місяць самотній гарцює на темряві ночі, верхи.
Готель який має багато численних зірок,
Наповнений, затишком вечора, ніжною млою ізнову.
Та вітер холодний буває продме до кісток,
і мальви кармінні вишіптують тиху і світську розмову.
Вдивляючись в небо, або ж у куртину осик,
Які залишаються тут і стоять - навіть цим особливі.
Чи бачать вони своїм листям, що погляд вже зник;
Узявши з собою цю мить у думках, щоб засіяти ниву.
серпень, 2013 (19.10.2013)
