Осінні тумани вмостились затишно,
Клубками встелили луги і поля...
Радіє і тішиться мокра рілля,
Здається, у тяжі трава аж принишкла.
Осінні тумани чомусь зажурились.
То сонце проміння тримає в руці,
Запалює в ньому свої каганці…
І зникли тумани, немов провалились... 2013
Цікаві метафори та алегорії у вашому вірші:
тумани вмостились, Клубками встелили, радіє рілля, трава принишкла, тумани зажурились,сонце проміння принесло в руці, розпалило свої кагінці...
ДУЖЕ СПОДОБАЛОСЬ ЦЕ МЕНІ!
Lana P. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я обожнюю гуляти вранці, коли туман непроглядний. Між іншим він буває різним за кольором – молочний, сірий, синій, напівпрозорий. Так гарно блукати в тумані босими ногами по росі і відчувати, як сила Землі переливається в твоє тіло…
Lana P. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю, ви-надзвичайно спостережлива особистість, захоплююся Вашими коментарями і погоджуюся з Вами!