Осінні тумани вмостились затишно,
Клубками встелили луги і поля...
Радіє і тішиться мокра рілля,
Здається, у тяжі трава аж принишкла.
Осінні тумани чомусь зажурились.
То сонце проміння тримає в руці,
Запалює в ньому свої каганці…
І зникли тумани, немов провалились... 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2013
автор: Lana P.