Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: @NN@: ТУМАН… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Галя Костенко, 27.10.2019 - 01:13
: 12: Гарно, поетично і на злобу дня. Дійсно, поети не можуть змовчати...
Luka, 05.10.2017 - 21:50
Як гарно вималювана картина осіннього туману... А фінал - просто диво! Дякую!
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прррриииииииєємммммммммннооооооооо
Фотиния, 16.10.2013 - 16:24
Ань, красотища-то какая, лепота! Здорово! И аллегорично-метафорично, конечно, но даже если и отбросить аллегории, почему-то люблю туман, есть в нем что-то таинственно-завораживающее...
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Світлано, за теплий відгук тумани у нас восени явище нерідке, Київська Венеція, навкруг вода, іноді будинки, що поряд, повністю оповиті туманом, іноді по каналу завісою... рекомендую у OHRA, подивитись фото, там стільки туману Олександр Яворський, 16.10.2013 - 11:02
зайшов читати, хотів написати щось так інтернет пропав. вже відновився).Гарно зобразили туман як явище, і кінцівка класна двозначна, адже і без туману природного деякі люди живуть із туманом у голові не бачачи далі свого носа... Враховуючи Ваш попередній коментар, то цей туман взагалі символічний, алегоричний, так наче сама природа бачить частину території і людей оповитих туманом... ГАЛИНА КОРИЗМА, 16.10.2013 - 04:44
Я ніколи б не повірила в те, що туман може заблудити людину, коли б сама не опинилась такій ситуації. Цікавий задум поезії. Сподобалось
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані Галино, що забрели в мій туман це в мене не просте природне явище, але трішки й алегоричне... я живу в Києві, але на лівому березі Дніпра. з мого вікна видно затоку, Гідропарк, схили і частину міста на них. восени, коли починаються часи туману, протилежного берега не видно, це завіса осені і дерева над плесом оповиті туманом, мов східні красуні, що своїм прозорим вбранням, завісами, кальяном, танцями одурманювали чоловіків, Геба - дочка Зевса і Гери, на Олімпі була виночерпієм, чим не туман-дурман, а тепер в моїй державі, там на схилах Дніпра нова неправда - одурманення народу, а більшість із нас живуть не бачачи далі свого носа... отака от поезія... @NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, що заходите, ?? рада завжди вам Любов Ігнатова, 15.10.2013 - 11:17
бачу, Анно, не лише я зачарована Вашим туманом!!!! Надзвичайно гарно написано! І висновок в кінці -дуже влучний!
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любочко, мені було б дуже соромно писати погано поряд з усіма вами, з такою гарною лірикою.дякую за відгук, мені дуже приємно Oleg Kolibaba, 15.10.2013 - 10:13
Образ туману взагалі завжди відмінно розуміється поетами. Ось і тут вийшов чудовий амфібрахій з цезурами, гарні метафори, і повчальна мораль!!!
@NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олеже, ваш коментар, оцінка, для мене дуже і дуже приємні
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 15.10.2013 - 09:53
Прочитала не тільки ваш вірш, а й навіть відгуки. Реалістичний твір ВИ змалювали, туман, як покрова, і в моєму районі. Цей вірш сміливо можна віднести до філософських творів, тому що тут пейзаж не тільки явище природи.Слово ТУМАН - вживається, як всі знають, і в прямому і в переносному значенні. У будь-якому випадку, це явище казкове і навіть містичне... @NN@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пані Оленько, за підказку, приємно що читаєте ви праві, і містики багато, і бажання бачити те. на що дивишся, і навіть крізь непроглядне... |
|
|