Там, де ряскою вкрилася тиха вода,
Очеретом зійшли до води берега,
Де калинові грона палали вогнем,
Де цілющу пив воду з холодних джерел,
Де в дитинстві босоніж я днями ганяв,
В хаті батька під стріхою звістку чекав,
Звістку ждану, що прийде додому мені,
Буде втіхою мамі: студент я чи ні?
Де любов свою першу я вперше пізнав,
Перші вірші під цвітом вишневим складав,
Де дівчину самотню зоставив свою…
Вже ніколи не буду в тім світлім краю.
