Чому ми пишемо ці вірші,
Чому болить душа моя,
А може далі буде гірше,
А може це уже не я???
Ти добрий,щирий,але що ж....
Нема у мене почуттів,
але без тебе я ніхто,
невже так сам Бог велів?????
Пробач,прости .Згоріла зірка в небі.
Не можу я ось так плисти,
бо нема потреби в тобі.
Коли не бачу я тебе,
мене вогонь сумніву пече.
Коли ж з'являєшся знов ти -
чомусь згоріли всі мости....
Дратує все і б'є холод.
Ти нерозгаданий алмаз.
Відкрити серце я боюсь.
Невже ти станеш лютий ворог -
за тебе Господу молюсь...