Невже це правда,
Я ́не вірю досі,
Що ми з Тобою разом,
Разом назавжди,
Що у твоїй долоні милій,
Обручки сяють наші золоті.
Надворі холод, але тут з Тобою,
Розтане лід у серці без сліда,
І я готова перед Богом,
Промовити Тобі святі слова.
Слова, що будуть з нами повсякчас,
Будуть вести нас по житті,
Ми їх промовимо коханий навіть,
Коли полинемо з Тобою в вічні сни.
