Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Fairytale: А давай… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Весняна Осінь, 16.06.2013 - 20:38
Дуже гарний вірш! Знайомі емоції ліричної героїні, близькі переживання
Fairytale відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі. рада, що сподобалось
Василь Задорожний, 12.06.2013 - 22:59
А давай я прийду. І розвію твій попіл ілюзій.І хлюпну життєдайного трунку в порожні бокали. І скажу пустотливо крізь доторк: ми більше ніж друзі. І хмільної безсоння нам буде ще більше ніж мало. Юля Фінковська, 12.06.2013 - 22:04
Я належу, мабуть, до одної із тих категорій,Які б'ються об лід, щоб збагнути свою незбагненність. мммм.... без слів, ти і так все розумієш! Fairytale відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
напевно, дуже близькі тобі рядки? якщо чесно, то я дуже рада, що саме тобі сподобалось. ти ж знаєш мою проблему. то писала так собі, то й перестала спасибі, сестричко Adelina, 12.06.2013 - 15:20
Дуже кльово! Я залишусь для тебе розвіяним зоряним пилом. Я залишуся, чуєш? Бо ми ж із тобою лиш друзі... Fairytale відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже дякую рада, що подобається Doll, 12.06.2013 - 15:02
А давай... Ти підеш, наче спогад, розбитий до крові,яй..класно Я належу, мабуть, до одної із тих категорій, Які б'ються об лід, щоб збагнути свою незбагненність. це взагалі крутооо) Fairytale відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якби не наша розмова, то це би не написалося... я про незбагненність я оце з кров'ю я вже давно задумала, але лиш тепер вплела в нормальний рядок дякую |
|
|