Твоя сила у тому, що ти дихаєш...
Моїми легенями,
В повітрі істерика,
Дай мені ще хвилину для влучності,
Для вдалого пострілу,
В тебе за спинами мої крила виросли.
І польоти, абсурди, блукання,
Твій мозок заповнений мною,
Наче мішень убивцею.
Тиша в голосі, видно, як падають повітряні кульки і розбиваються в друзки, наче чужі бажання, зірки, все розбивається і зникає.
В твоєму серці....я — твоє серце...
Ніколи не бачили феєрверку в очах божевільного, а він кожного дня живе ними, як диханням.
А я сюжетами,
Лініями,
Історіями...
Як же доречно зайшли пообідати, океани втонули у наших напоях,
Значить нам ще багато про що говорити,
Жити і бачити, як часто рекламують життя
Бутафорність реалії...
В моїй голові ти, як небо,
Неосяжність думок,
А я ногами твоїми протоптую землі чужі,
Наче все це колись скінчиться,
Але вічно лишаються тільки ті, хто збирається вічно жити.
