Вони за нас померли— щоб ми жили,
Померли, не жаліючи себе,
Так піднесемо ж друзі квіти до могили,
Так пом'янімо ж їх незлим, тихим слівцем!
І порадіємо за день ми Перемоги,
І посумуємо за втрачені серця,
І прийдемо гуртом на ті пороги,
Де билися вони за нас і знали— їм не має вороття!
Хай проспіває над полями дикий сокіл,
Хай в небі канонади миготять,
А ми їм скажемо слова свої високі:
"Спасибі, що взялись за нашу долю воювать!"
Хай буде вічна пам'ять переможцям,
Хай будуть, мов тату на серці, їх діла,
Хай стане усмішкою промінь сонця,
Що грітеме їх душі і постріляні тіла!
Знаєте,Дмитре, боляче бачити, що георгієвську стрічку останнім часом асоціюють з окупантами, москалями , тощо. Я як і ви низько вклоняюсь ветеранам, що дали нам змогу жити. З наступаючими святами перемоги!
Дмитро Волинський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вічна слава героям! 
Уклін їм! З днем Перемоги та пам’яті Вас! 
