З тобою, брате, двадцять сім життів,
Які ми назбирали темними ночами,
Ніхто не виє там у каятті,
Бо кожен на рентген новий чекає.
А ти стоїш і сяєш в красоті
В незмінності полиновим началом
Закинуті будинки, дві сльози
І крик людей, яких ген-ген забрали.
Лиш ти живеш, руйнуєшся собі
І згадуєш завжди ту першу ранку,
Коли натиснули на смертний гріх,
Коли не опустилися скрижалі.
Але минулось. Багаттьох уже нема
Пустилась хмара рідного порогу
І пил урановий з нас кожного піймав,
Пустив в мутації нові дороги.
26.04.2013 року Львів
26 квітня 1986... Сумна сторінка нашої історії. Скільки людей стали жертвами Чорнобиля, а скільки ще стануть... Молодець. Ти завжди пишеш про актуальне і наболіле.
Андрій Яремко-Ярий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
))
