Так хочеться повернутися в минуле,
Що б всі про існування моє забули.
Пробую робити крок назад,
Та бачу лиш будинку сірий фасад.
Все загорожене забором з колючого дроту,
Не має вже маневрів для повороту,
Дорога назад вже давно мохом поросла,
І тиша німа в повітрі зависла…
Не має дороги, що б в минуле вернутись…
Не має вже й того, кому хотіла всміхнутись…
Сіра буденість… Лише вона мені залишилась…
А пам»ять згадує слова… Я долі скорилась…
