Мовчання-безодня без слів і без сліз....Прокурений тамбур і сотні чужих облич,ти падаєш,ти летиш не вверх,а вниз,тебе поглинає ніч!
Ну взяв ти квиток на потяг,ну їдеш ти, а куди?до істини,до води?
Чи до чергової брехні?тікаєш від її темнокарих очей?А в чиї потрапиш? І ЧИ ПОТРАПИШ ВЗАГАЛІ?Тікаєш від слів,від сліз,від почуттів,від долі-розламаної на" до" і "після?"
Ти(тебе колись якось звали,у тебе ,як і у всіх,було ім*я,та ти його забув,загубив,розміняв на сумніви,на страх,на відсутність боротьби, і безколірність власного животіння(бо навіть ти сам не насмілився б назвати життям своє жалюгідне існування,зіткане зі спогадів,перманентного відчаю та відсутності будь- яких перспектив...)
Але на щастя наші плани не завжди збігаються з небесними...і ти ти порошинка,пил у списку,таких же як і сам,бессмертних душ,ти який на все дивиться крізь мольберти і фарби очима художника,очима творця Божого вогню-новітнього Прометея,зброєю якого є пензель,а а не меч,ти також знайдеш своє щастя,проте шлях твій буде нелегким....(А хіба колись було інакше?)
Ти мусив пройти крізь власні терни,потрапити у власне Заздзеркалля,щоб насправді зрозуміти чого ти хочеш...А хочеш ти ,як і всі смертні зрештою,простої і звичної,але безсмертної і вічної Любові...
27.03.2013
Твоє мовчання-таке багатослівне,а головне цікаве! 
сподобалось
