Твій образ давно мене мучить,
Мов блискавка коле до сліз.
У серце знов болісно влучить,
По тілу розійдеться скрізь.
І кожна частинка помітить
Потік іскоркових лавин.
Примусить до неба злетіти,
Померти на кілька хвилин.
А потім, в незримім просторі,
Твій образ мене воскресить.
Як човен в бурхливому морі,
На хвилях надій полетить.
І в цих відчайдушних видіннях,
Мов сонце, кохання зійшло.
Розбило застигле склепіння,
Дорогу до щастя знайшло.
Твій образ давно мене мучить,
Мов блискавка, коле до сліз.
І в серце так болісно влучить,
По тілу розійдеться скрізь.
22.07.2000 р.
Зображення: http://celestial_dreams.blog.tut.by