У вирі подій, в тимчасових утіхах
Нема часом місця для радості й сміху.
Немає для віри, молитов вечірніх,
Для радості сліз, у душі, непомітних.
Майбутнє на краще так прагнем змінити
Лиш добрими справами в світі прожити.
Та лише думками чи будемо ситі?
Все завтра. А завтра все будем робити!
Сніданок, робота, обід, чай, вечеря…
Душ теплий, кіно, телефон, до постелі.
Будильник, душ, кава, робота, клієнти,
Спасибі, будь ласка, картки, документи
Цок цок на роботу цок цок… ЗУПИНИСЯ!
Навколо краса!!! Не спіши, озирнися!
Ти бачиш, як сонце встає на долоні?
А ніжна краплина застигла на скроні.
Гойдається вітер в твоїх світлих косах
Він квапиться також до свого колосся.
Та знає ж, мабуть, що земне все не вічне
Блаженна ця мить. Бо колись й він затихне.
І зявиться усмішка радісна й тиха.
Я маю усе, що потрібно для втіхи.
Хіба іще мудрості, щоб зрозуміти-
Молитись, радіти, любити і…жити!
