Жалію я за втраченими днями,
бо радість полетіла в далечінь.
Сумую ,бо всі старшими враз стали
і у житті тепер багато змін.
У прірву впала безтурботність ,а час проплив судном швидким.
Сильніше сримуючи гордість, іду вперед ,ходом легким.
На мить забувши всі проблеми , порталом полинаю в світ,
де вік живуть мої системи , де мрій панує вічний зліт
