Забута мріє не вже повернулася.
Хоч мелодія й закінчилася,
Я все одно згадував тебе.
Скільки було болю в тілі,
Напевне й за ним я сумував.
Жебраком я мандрував по світі,
Шукаючи твій слід у зорях.
Час жартівник збивав мене з дороги.
Я просто хочу, почути не сказані слова.
Останні для себе невдахи.
Вибач за мої, як карі очі, як за гіркі слова.