Мовчиш? Мовчи. Б'єш погляд мій
Своїм - суворим і тривожним,
Байдужим (вдавано?)... Не смій
Мене порівнювати з кожним.
Не смій... Мені не все одно!
І, поки п'єш схололу каву,
Немов в забутому кіно,
Залиш мені нескромне право -
Дивитися, мовчати теж,
Стояти поряд, поки палиш
Цигарку (й тисячі пожеж
В мені)... Охоче колеш, раниш,
Вбиваєш і... відходиш вбік.
Так само мовчки. З нетерпінням
Тебе чекаю, певно, вік
Із неприхованим тяжінням,
Хоч не коханий і не друг...
І звідки ця в тобі потреба?
Та нічого сказати вслух...
Мовчу. Тобі цього не треба...