Низка ставків – то є річка Конела,
Радше б назвати її рівчаком,
Вона напуває городи по селах,
Себе ж вдовольняє хіба що ковтком.
Як подорожньому в денну спеку
Глечик холодного молока,
Так і для тих, що живуть недалеко,
Втіхою служить щедрість така.
І що ще цікаве сказати про річку?
Бо ж справді вона - одні лиш ставки,
Та всі вони вповні весною і влітку
І не міліють ні в які роки.
Хтось зауважить: „Про що тут писати?
Вода є вода – речовина проста ”.
Але ж і для неї слова Христа:
„Більше щастя давати, ніж брати ”.
