мінус один. прозорі вітряки і синці від срібла. розсипаний голос замість ковдри, замість ліжка, замість домівки... суцільне ЗАМІСТЬ. Вичавлюю лимонний сік на провини, жодних надходжень. Волосся розповзається зміями на чужі території і змінює загрубілий колір. Приживаюсь у чужих морях і надсилаю листи додому з перервами в неможливість.
Ти пливеш. Випливаєш із стелі і помиляєшся небудинком. Слухай, русаляче серце злословить хвилями. А я обезхвилена. (на три небудинки далі чи ближче). Мушлі ковтають всілякі непромовленості, увімкни слухання.
Відстань як відступ чи примусова поразка. Пролита улюблена книжка на пустелю неспокою і я продовжую ці грудневі чекання. Поруч з рибкою, яка промовляє у темряві, – «трава..вода…»