Парк. Алея. Ніч. Іній. Чоловік. Думки. Світло ліхтарів.
Один з них розбитий, як і Він сам. Хтось в його житті викрутив лампочку, а на нову грошей забракло. Та й сил немає, щоб поставити назад. Так і блукає у сутінках шукаючи притулку й гублячись у павутинні власних думок і переживань. На перехрестях зупиняється, аби поступитись місцем незнайомцям, які проходять повз нього не помічаючи нічого. Він – перехожий у власному житті. Лише подорожній: без напрямку і мети. Останній пункт призначення – душевний спокій. Але до нього так далеко, що й немає сили йти. Та й тепло було лише від ліхтаря. А в ньому хтось робив лампочку. Сутінки…
