Чисті листки, і що писати?
Навалом на столі лежали
Ми знову разом, можливо й так
Все заново почали.
Жаліти вже нема чого,
Чого мовчання тільки варте
Мовчали ми й біда, біда
Повіки тихо опускали,
Про що мовчиш, питаюсь
Ти тихо скажеш «сумно»
Та як ж там сумно, коли Я!
А в голові, війна війна
Що ж я не так зробив, що марю
А підкажи, а розкажи лиш не мовчи
Не зволікай благаю,
А ти мовчиш сльози нема
Чи я дурний, чи ти не та
Не знаю,
Беру тоді назад слова
Киваю головою мляво
Але вже пізно, вже знов моя.
В душі тихесенько страждаю.
Чи може розказати все.
Я що дурний, чи я сліпий
Не знаю.
Мовчи як не питають!
