Під старовинними мурами кам’яної фортеці
Сонце збиралось йти на відпочинок
У траві, в затінку дерева
Наші тіла вперше пізнали одне одного
Спочатку пальці сором’язливо ковзали по шкірі
А потім увійшли в азарт і набравшись хоробрості почали завойовувати все й посягати на заборонене
З кожним порухом земля рухалась в тисячу разу швидше
Всі звуки відійшли на задній план
Було лише дихання й стукіт серця
Одного на двох
А потім – темрява
І в одну мить вибухнула Галактика
Й мільйони зірок розбіглися по закутках свідомості
Й лише два стомлених тіла
На мить перестали дихати
Й злилися у ніжному поцілунку
А потім повернулись у цей світ
Трішечки грішні та щасливі
