Я тебе не жду і навіть не чекаю,
А ти знову ввірвалась у моє життя
Тебе не хочу бачити і не бажаю
Я чашу допила вже гіркого вина.
Не йди любов, не засідай у душу,
Не шкреби по серцю і не ріж ножем
Перед тобою я закритись мушу
Відчуття черстві вже і взялись коржем.
Не хочу відчувати почуття із муки,
Почуття страждання, відчаю і болі,
Викручувати не буду через тебе руки
І кидать на рани кам’ної солі.
Не хочу чути твої старі казки,
Слова улестливі і міміки каскад,
Не хочу відчувати на тілі твої ласки,
І цей театр й фальшивий маскарад.
Не йди, любов, не вплітайся в коси
У голову не лізь і не бунтуй думки,
Не проливайся в гіркі, теплі мої сльози
Я закриваю своє серце на усі замки.
15.06.2008
Коли "вона" приходить - то не питає чи можна, і, що можна Спочатку бунтують думки проти неї, а потім здаються у полон любові... то щастя, коли вона без болю...але і той біль приємний.
За вірш 5+
temapk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сумно відрікатися, проганяти... але триматися треба, нехай щастить 
Спочатку бунтують думки проти неї, а потім здаються у полон любові... то щастя, коли вона без болю...але і той біль приємний. 
